Міфи про жіноче здоров’я часто змушують відкладати звернення до лікаря. Розберімо найпоширеніші.
«Якщо нічого не болить, до гінеколога йти не потрібно». – Не завжди. Частина захворювань і передракових змін може тривалий час не спричиняти симптомів. Саме тому існують профілактичні огляди та скринінг.
«До гінеколога потрібно звертатися тільки після певного віку». – Ні. Гінекологічна допомога може бути потрібна в підлітковому віці, під час репродуктивного періоду, вагітності, перименопаузи та після менопаузи. Симптоми є підставою для звернення незалежно від віку.
«Кров’янисті виділення після менопаузи — це нормально». – Ні. Будь-яка кровотеча або кров’янисті виділення після менопаузи потребують медичної оцінки.
«ПАП-тест потрібен лише тоді, коли є симптоми». – Ні. Скринінг раку шийки матки спрямований насамперед на виявлення змін у жінок без симптомів.
«Якщо результат ПАП-тесту аномальний — це рак». – Ні. Аномальний результат означає, що потрібна подальша оцінка відповідно до результату скринінгу та клінічної ситуації.
«На профілактичному огляді всім обов’язково потрібні УЗД та всі можливі аналізи». – Ні. Обсяг обстеження визначається індивідуально — залежно від скарг, віку, анамнезу та показань.
«Сильний біль під час менструації треба просто терпіти». – Сильний або такий, що повторюється і заважає життю, біль потребує оцінки лікаря.
«Після пологів будь-яке погіршення самопочуття — це нормально». – Ні. Післяпологовий період має свої фізіологічні зміни, але значна кровотеча, висока температура, сильний біль, задишка, біль у грудях, втрата свідомості та інші небезпечні симптоми потребують медичної допомоги.
Головний принцип простий: не чекати, поки проблема стане серйозною, і не займатися самолікуванням. Своєчасна консультація допомагає правильно визначити причину симптомів і тактику подальших дій.
